Т.І.К–НАЙПРИСТОЙНІШЕ УКРАЇНСЬКЕ СЛОВО З ТРЬОХ ЛІТЕР,ЩО ЗНАЙШЛОСЯ ДЛЯ НАЗВИ ГРУПИ

Центр фольклору та етнографії Київського університету ім.Т.Шевченка часто проводить мистецькі виставки, майстер-класи, зустрічі із цікавими людьми, що творять сучасну українську культуру. В наше поле зору потрапляли віце-спікер Верховної Ради, історик, політолог Микола Томенко зі своїми культурологічними проектами, митець-провокатор Антін Мухарський із колекцією кустарного мистецтва, колекціонер і майстер вишивання Юрій Мельничук із виставкою старовинних рушників та багато інших. Нещодавно до списку гостей долучився Віктор Бронюк і К.
***
Для мене «Т.І.К» - це криголам стереотипів. Негламурні, нетусовочні, не київські. Їхні наївно-саркастичні «Олені» вбилися у наші голови поміж форматною попсою і однотипними картинками кліпів. Вітчизняні медійники часто попрікають українських артистів за невідповідність європейським стандартам. А життя тим часом демонструє повне фіаско таких суджень. Адже популярними і улюбленими (без велетенських фінансових вливань) стають лише ті, хто не боїться руйнувати штампи, і ті, хто робить себе сам, не віддаючись у руки композиторам, продюсерам, піарникам і т.д. Тобто залишаються справжніми. «Т.І.К» - один із яскравих прикладів цього.

Майже рік я намагалася привести гурт «Т.І.К» на зустріч зі студентами в Інститут філології університету Шевченка. Але графік гурту такий перевантажений, що у якийсь момент я зрозуміла – ми зможемо поспілкуватися лише під час великої творчої паузи «Т.І.К». Але така, на щастя, для усіх їхніх прихильників, поки не намічається.
Та ось недавно я побувала на сольному концерті «Т.І.Ка» і ми нарешті, порадилися, обмінялися емоціями і таки знайшли час для спілкування зі студентами.
Сонячного березневого дня лідер гурту Віктор Бронюк і тромбоніст Сергій Шамрай увійшли до нашої альма матер. Мистецька зала, де традиційно відбуваються виставки, презентації, зустрічі не вмістила бажаючих на власні очі побачити «Т.І.К», тож керівництво інституту великодушно перемістило нас в актовий зал.
Віктор, побачивши трибуну із мікрофоном, одразу попрямував до неї, пригадавши своє чиновницьке минуле. Із розповіді про нього та про шлях до великої сцени й почалося наше близьке знайомство.
Хоча чиновницького у Вікторі мало – хіба що переконливий об’єм фігури, та й те, музикант повідомив, що схуд на 20 кілограмів і пообіцяв, що незабаром ми побачимо його стрункішим за Віталія Козловського! Цікаво, що кілька років тому, записуючи В.Бронюка для програми «План Б» я запитувала, чи не збирається він худнути заради сцени. Тоді він не збирався цього робити. Але артистичне життя внесло свої корективи. І справа зовсім не в гламурних параметрах. Просто гастрольне життя небезпечне для здоров’я і якщо не слідкувати за своїм харчуванням і здоровим способом життя, організм це не пробачить.
Іронічні відповіді й коментарі не раз викликали сміх залу. Віктору не треба вдавати із себе стьобаного пацана. Він таким і є насправді. Мабуть, тому ми так легко і просто сприймаємо зі його уст суржик, насмішки і стьоб. Багатьом іншим це просто б не пробачили.
ЗІРКА і ЗІРКИ. Тенденцій зіркової хвороби, які б можна було виявити одразу, ніхто не помітив. Бронюк приїхав сам за кермом, не ставив ніяких вимог, нікому не відмовив у спілкуванні чи автографі. Але про те, чи почуває він себе зіркою запитували у багатьох записках. На що Віктор дотепно відгукнувся: «Я почуваю голод або печію, а щодо зірки, то якось не склалося». І з усмішкою розповідає, про спілкування з російськими зірками. Під час проекту «Зірка+Зірка» у лідера гурту «Т.І.К» народився син. Відзначали подію прямо на знімальному майданчику по-українськи із самогоном і салом. Саме під час застілля «Т.І.К» навчив гламурного Звєрєва їсти нашу культову їжу і пити найдоступніший народний алкоголь. Російська «звєзда була в шокє», і розпитувала, у якому магазині можна купити самогон. Співака-перукаря заодно познайомили із тіківською пародією на нього у кліпі «Сірожине пірожине». Чекали якої завгодно реакції, але Звєрєву вдалося і тут здивувати: «А чому ви мене особисто не запросили знятися у кліпі?»
Ех! Чужа душа – темрява. Зате інші видатні форми зірок не дають спокою прихильникам Бронюка. Контакти із круто грудою Анною Семенович у тому ж проекті «Зірка+зірка», де вони співали дуетом, не пройшли непоміченими. Тепер чоловіки часто запитують Віктора: чи справжні у неї груди? І почувши відповідь – йдуть геть, ніби нічого іншого їх у житті не цікавить.
Здається, Віктора тішать такі знайомства і ще раз переконують, що відриватися від реалій, як це робить більшість публічних людей, йому не хочеться. Краще іноді відриватися від землі. Бронюк не лише любить переспівувати «Білі троянди» після Шатунова, знімати пародії на Звєрєва і випробовувати на вміст силікону Семенович. Тепер – схуднувши, Віктор відточує на концертах стрибок Діми Білана. Спочатку це сталося спонтанно, ненароком, але залом прокотилася така хвиля емоцій, що не повторити цього подвига на наступному концерті Бронюк не зміг. Так з’явився новий трюк у виконанні «Т.І.Ка».
Щось ми все про росіян і про росіян. А що ж наші? Найулюбленішихм музикантом України, яким можна щиро захоплюватися, Бронюк назвав Володимира Бебешка. І поклавши руку на серце, запевнив, що ні у кого хліба не забирав ні в Андрія Миколайчук, ні у Вєрки Сердючки, ні у «Братів Гадюкіних», просто зайняв вільну нішу й почувається спокійно. Бо ніхто не може сказати, що він постукав у двері і заволав: «Віддай мені свій хліб!»
ЛІРИКА. Попри іронію та жарти, якими пересипаний виступ лідера гурту «Т.І.К», знайшлося місце й ліриці – на вулиці усе ж весна! У відповідь на компліменти про чудові ліричні пісні, Віктор пообіцяв, що у новому альбомі їх буде значно більше. А ще згадав про перше кохання, яке сталося з ним ще в дитячому садочку і перший поцілунок під час гри на кшталт «бутилочка», чи то пак «пляшечка» .
Ще більше лірики додали фото двох малюків Віктора та їхніх перший сніговиків, яких він показав мені у своєму телефоні вже після зустрічі зі студентами. Такий ніжний і зворушливий татусь!
Окрема тема – педагогічна освіта і вчительський досвід. Усі знають, що уся команда має педагогічну освіту. Більшість з них могли б працювати вчителями музики, а сам Вітя міг викладати дітям образотворче мистецтво, креслення або ж історію. Бронюк стверджує, що він запросто міг би провести будь-який із цих предметів. Але його мрією з дитинства було співати, тож поки він не збирається зраджувати власній мрії. А із вдячності й поваги до вчителів і самої професії – присвячує свої пісні педагогам. До речі, тема із «Вчительки» була взяти із маминого життя, котра червоною пастою, як і годиться справжній серйозній вчительці, виправили помилки у листі хлопця, що писав із армії. На цьому уся романтика і переписка закінчилася. Та саме цей факт із маминого життя надихнув Віктора на іронічну «Вчительку».
Майбутні філологи теж вирішили пожартувати і написали записку: «Шо любите поїсти?» Тут Віктора було важко спинити, бо, схоже, він не лише вміє співати і говорити, а й готувати різноманітні страви. Українська кухня і страви на мангалі були коронними у кулінарному репертуарі Бронюка. Але віднедавна він освоїв нову для себе і модну нині японську кухню. Музикант переконував, що кулінарія – теж мистецтво. Головне не додавати нічого зайвого і тоді твої кулінарні шедеври оцінять по достоїнству!
Не обійшли і вічно гарячу тему «Євробачення». Хлопці пояснили, що не хочуть брати участі у розборах польотів й бути заручниками неправильних умов гри. Та коли доведеться саме їм представляти Україну на «Євробаченні» – вони знайдуть чим здивувати Європу.
Найактивнішими були земляки-вінничани, їх цікавило, у якій школі вчився, чому досі не написав пісню про Вінницю і передавали вітання рідній землі.
Розмова видалася цікавішою, аніж більшість інтерв’ю із професійними журналістами, зізналися хлопці. Тим паче, що провокаційні питання, по-педагогічному тактовно обходив, або ж відверто сміявся: «Моя мета – дожити до комунізму!».
А у нас з вами є шанс дожити до персональної виставки Бронюка-художника, котрий іноді згадує про свій перший фах. До наступного вже четвертого всеукраїнського туру і четвертого великого сольника гурту «Т.І.К». І довідатися про нові пригоди Віктора і його компанії на сцені й поза нею.
Переповідати чуже спілкування не надто весело, тож наступного разу приходьте до нас в універ на «живі» зустрічі.